125-річчя святкує Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча

Як найбільше металургійне підприємство в Україні, ММКІ експортує свою продукцію до десятків країн світу, а торгова марка комбінату означає для споживачів якість та надійність. І це заслуга тисячі професіоналів своєї справи, які трудяться на підприємстві. Тому що підприємство – це насамперед люди. Без Іллічівців не було б комбінату, не було б його щоденної роботи та досягнень.

    Меткомбінат – одне із містоутворюючих підприємств Маріуполя. Щорічно металурги вкладають сили та кошти у розвиток соціальної сфери та інфраструктури Маріуполя. Інвестуються кошти у забезпечення медичних закладів життєво важливим киснем, ремонт лікарень, освітні програми для школярів та студентів, будівництво соціальних об'єктів міста, а також благоустрій улюблених місць для відпочинку містян.

Ідея створення неподалік Маріуполя трубного заводу належить пруському підданому підприємцю Адольфу Ротштейну та його американському компаньйону Едмунду Сміту.

Перше обладнання для заводів було привезено пароплавом із США із Сієтлу. Над створенням домни працювали американські інженери Джуліан та Вальтер Кеннеді. Навіть цегла для футерування була привезена з Америки.

Як відзначають історики, американське обладнання «Нікополя» перевершувало англійське на заводі Джона Юза. До того ж, брати Кеннеді не цуралися брудної роботи, завдяки чому заробили повагу серед простих робітників. Коли виникав мовний бар'єр, Джуліан Кеннеді брав інструмент і починав налагодження, а робітники дивилися і повторювали.

13 лютого 1897 року трубний цех "Нікополь-Маріупольського гірничо-металургійного товариства" випустив першу продукцію. Спочатку труби виготовляли із привізного (путилівського) металу, доки стали працювати місцеві доменні печі.

На початку XX століття «Нікополь» мав дві великі доменні печі, добова продуктивність кожної з яких становила 280 тонн чавуну, а також 100 коксових батарей і 5 мартенівських печей.

1899 року неподалік «Нікополя» запустили бельгійський завод «Провіданс». На підприємстві працювали три доменні та дві мартенівські печі, 126 коксових батарей, 3 томасівські печі та 12 вагранок, великосортний та рейкосалочний цехи.

У березні 1920 року два заводи об'єднали в один. Було збудовано нові підрозділи: новотрубний, товстолистовий, листооздоблювальний та інші цехи. Об'єднані заводи стали називати "Маріупольським об'єднаним металургійним державним заводом".

14 жовтня 1936 року на заводі встановили світовий рекорд: сталевар мартенівської печі №10 Макар Мазай зварив за 6 годин 50 хвилин плавку вагою 103,5 тонни та зняв 13,62 тонн сталі з квадратного метра пода печі. 1939 року підприємство перейшло на випуск оборонних видів продукції, зокрема броню виготовляли для башт танка Т-34.

22 червня 1941 стало новою точкою відліку історії заводу. Іллічівці терміново переводили виробництво на військові рейки. Замість автотракторної сталі завод почав виготовляти сталь для танків, броню.

Щоб зберегти цінне металургійне обладнання і не допустити, щоб ворог скористався промисловим потенціалом після захоплення міста, влітку 1941 мартенівські печі були виведені з ладу, а найцінніше – вивезено на заводи Уралу та Сибіру. Після звільнення Маріуполя у 1944 році на підприємстві відновили випуск броньової сталі.

Після війни на комбінаті збудували третю, четверту та п'яту доменні печі, а також реконструювали першу та другу. Також на підприємстві звели мартенівський цех з найбільшими у світі печами, цехи з безперервними широкосмуговими станами 1700 гарячої та холодної прокатки, найбільшу в Європі аглофабрику та киснево-конверторний цех.

     У грудні 1983 року першу продукцію видав товстолистовий стан "3000".

У роки незалежності на комбінаті було змонтовано дві машини безперервного лиття заготовок, а також трубоелектрозварювальний та вапняно-випалювальний цехи.

Нова віха в історії підприємства розпочалася 1 липня 2010 року, коли акціонери меткомбінату на загальних зборах ухвалили рішення про входження підприємства до складу Групи Метінвест.

Зараз продукція ММКІ поставляється на експорт до десятків країн світу, і особливо користується попитом на ринках Туреччини, США, Польщі, Італії. З кожним роком географія постачання розширюється.

    Зі сталі меткомбінату ім. Ілліча збудовано мости в Ізраїлі, Італії, Румунії та Україні, зведено світові футбольні арени та найбільші торгові центри, з неї виготовлені кораблі та машина, яка застосовується у будівництві першого житлового будинку з металу та корпусу будівлі технічного університету Метінвест Політехніка.

Висока якість металопродукції комбінату підтверджена 25 сертифікатами якості, отриманими від провідних зарубіжних та вітчизняних класифікаційних товариств та органів із сертифікації на понад 200 марок сталі.

Інвестиції металургів допомогли муніципалітету Маріуполя оновити Театральний сквер, парк «Веселка», майдан Свободи, Ювілейний парк імені Гурова та міський пірс. У Маріуполі з'явилися IT-простори «Спалах» та «1991». Створено Центри надання адміністративних послуг у Центральному та Лівобережному районах міста.

За матеріалами сайту MRPL.CITY