Державне підприємство "Артемсіль" святкує 140-у річницю з дня заснування

З початку 18 сторіччя сіль добували виключно шляхом виварювання її з солоної води озер і криниць, а згодом – свердловин. Цим промислом займались козаки, і потім –  промисловці. Згодом сіль почали добувати більш прогресивним шахтним способом. З 1881 року, коли була введена в експлуатацію перша соляна копальня Донбасу – «Брянцівська копь», бере свій початок історія державного підприємства «Артемсіль». Також цю подію прийнято вважати стартом промислового видобутку солі в регіоні.

В ті далекі часи видобуток солі в шахті здійснювався буровибуховим методом. Для цього в соляному пласті пробурювали шпури, закладали в них порохові патрони з гнітом і здійснювали підрив.Сіль, яка утворювалась в результаті вибуху, сортували, вантажили у вагонетки і за допомогою кінної відкатки по рейкам відправляли до шахтного стволу. Потім вагонетки підіймали на поверхню кліттю, яка працювала від парової машини. Вже на поверхні сіль дробили у спеціальних млинах. На останньому етапі сіль вантажили у вагони і залізницею відправляли споживачам.

Наприкінці 80-х років позаминулого сторіччя джерелом освітлення в шахті були лампи без скла, які горіли від олії та піронафти. І лише на початку 30-х років минулого сторіччя рудничне господарство було остаточно електрифіковане. Паралельно з цім впроваджене скреперне відвантаження солі, механізована підземна відкатка, встановлені вальцьові станки для помелу солі.

Що стосується буровибухового методу, то він використовувався в шахтах аж до 70-х років минулого століття. Але був досить небезпечним і, до того ж, при вибухах сіль сильно забруднювалась. Згодом йому на зміну прийшла комбайнова виїмка солі, яка застосовується і нині.

В даний час ДП «Артемсіль» – це одне з найбільших солевидобувних підприємств Східної Європи. До його складу входять чотири діючі виробничі одиниці – рудники №1,3 (колишня Брянцівська копальня, введення в експлуатацію – 1881 рік та рудник №3, введення в експлуатацію – 1947 рік), №4 (введення в експлуатацію – 1979 рік), №7 (колишній рудник Терещенко, введення в експлуатацію – 1912 рік) і рудник імені Володарського (колишній Кузьминівській рудник, введення в експлуатацію – 1910 рік, за іншими даними – 1911 рік).

За свою 140-річну історію рудниками «Артемсолі» було видобуто, перероблено і реалізовано понад 289 мільйонів тонн солі, яка необхідна для успішного розвитку багатьох важливих галузей промисловості.

ВИНИКНЕННЯ АРТЕМІВСЬКОГО РОДОВИЩА КАМ’ЯНОЇ СОЛІ

Родовище кам’яної солі, видобуток якої протягом багатьох років веде ДП «Артемсіль», виникло 240-250 млн. років тому на місці стародавнього моря в тропічному кліматичному поясі. Процес утворення родовища був пов’язаний з приливами морської води в затоку (де нині ведеться видобуток) і її випарюванням під впливом сонячної енергії.

У той період на Землі лише починався процес зародження життя. І саме в морі створилися сприятливі умови для функціонування живих організмів. Разом з морською водою в затоку потрапляли і різні продукти моря, які в процесі випарювання відкладалися на дні шарами. Мулисті частинки, що потрапили в шар солі (натрію хлорид), сьогодні можна візуально виділити як вкраплення «сірого» кольору. Вони містять у своєму складі всі речовини і мікроелементи необхідні для життєдіяльності організму людини.

Під час льодовикового періоду завдяки зрушенню земної кори, відкладення солі перемістилися, і на мільйони років були законсервовані в надрах землі. Зараз видобуток солі здійснюється з глибини 250-285 метрів. При цьому вилучається тільки центральна частина пласта, висота якого досягає більше 47 метрів.