Однією з найгостріших проблем сучасності є проблема поліпшення екологічної ситуації, зниження викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.
За ступенем забруднення 40 відсотків загальної земельної площі України визнані забрудненими, 30 відсотків - дуже забрудненими та майже 1 відсоток всієї території України – зони екологічної катастрофи (це насамперед зона відчуження після аварії на ЧАЕС та райони, прилеглі до неї, а також окремі місцевості в Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Львівській і деяких інших областях).
Регіони з найбільш напруженою та кризовою екологічною ситуацією мають найвищу щільність населення. На території Донбасу, Кривбасу, Харківської, Запорізької і Дніпропетровської промислових агломерацій проживає понад чверть усього населення України, яке зазнає значного негативного впливу та інтоксикації надмірно забрудненого і отруєного довкілля, особливо повітря, води і ґрунтів. Такий стан екології значною мірою призвів до того, що у зазначених регіонах зафіксовано найвищий в Україні рівень смертності і найнижчий показник середньої тривалості життя.
Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, збереження генофонду українського народу є обов’язком держави.
Держава з метою забезпечення екологічної безпеки визначає джерела фінансування природоохоронних заходів, серед яких одним з найважливих є екологічний податок (раніше – збір за забруднення навколишнього природного середовища).
Частиною 4 статті 46 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в редакції від 25.06.1991 № 1264-XII було визначено, що кошти від збору за забруднення навколишнього природного середовища розподіляються між місцевими (сільськими, селищними, міськими), обласними та республіканським Автономної Республіки Крим, а також Державним фондами охорони навколишнього природного середовища у співвідношенні відповідно 20, 50 і 30 відсотків. Отже, 70 відсотків збору повинні були використовуватися на природоохоронні заходи на місцевому рівні, 30 відсотків - на державному.
Протягом останніх років неодноразово на законодавчому рівні приймалися рішення щодо зміни відсоткового співвідношення надходжень від сплати екологічного податку до Державного та місцевих бюджетів. Отже й Бюджетним кодексом України, який було введено в дію з 01 січня 2011 року, передбачається поступове зменшення надходжень до місцевих бюджетів. Так у 2013 році до місцевих бюджетів сіл, селищ, міст зараховуватимуться 33,5% надходжень від екологічного податку, до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим – 13,5 %, до Державного бюджету – 53%. З 2014 року передбачається, що до місцевих бюджетів сіл, селищ, міст зараховуватимуться 25% надходжень від екологічного податку, до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим – 10 %, до Державного бюджету – 65%.
Як свідчать проведені розрахунки, коштів, що залишаються у розпорядженні органів влади на місцях, край недостатньо, оскільки реальна потреба у видатках на ліквідацію наслідків забруднення довкілля значно вища, ніж фактичне забезпечення її відповідними коштами.
Враховуючи вищевикладене, Донецька обласна рада звертається до народних депутатів України з проханням внести зміни до Бюджетного кодексу України щодо зарахування екологічного податку в такому співвідношенні: до місцевих бюджетів сіл, селищ, міст – 50% надходжень від екологічного податку, до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим – 20%, до Державного бюджету – 30%.
Прийнято на двадцятій сесії
Донецької обласної ради
04 квітня 2013 року
