22 сентября 2020 года, 15:30 МАР'ЇНСЬКА РАЙОННА РАДА Довідка про район У центральній частині Донецької області, в басейні річки Вовчої та її приток Сухі Яли, Осикова, розкинулися землі Мар'їнського району. Його територія знаходиться в межах Донецького кряжа і на сході примикає до м.Донецька. Адміністративний центр - місто Мар’їнка. Площа району становить 1350,5 км². Землі сучасного Мар'їнського району були заселені ще в далекі часи, про що свідчать стоянки древніх людей, знайдені археологами в селищі Олександрівка і селі Антонівка. Степи Мар'їнського району протягом багатьох століть були свідками присутності тут різних кочових культур і народів. У 16-18 століттях ця частина Дикого Поля контролювалася козаками Війська Запорізького низового, а після ліквідації Кримського ханства - приєднана до Російської держави. Тоді ж і почалося активне заселення регіону, розорювання степу і видобуток ресурсів. Саме в цей період були утворені найстаріші населені пункти району: Старомихайлівка, Галицинівка і Катеринівка. Село Мар'їнка було засновано трохи пізніше, в середині XIX століття, переселенцями козаків і селян з Харківської, Чернігівської та Полтавської губерній. У другій половині 19 століття Мар'їнка стала волосним центром Маріупольського повіту. У 1920 році Мар'їнська волость входить до складу Юзівського району Донецької губернії. На підставі Постанови ВУЦВК від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіальний поділ губерній» землі тодішніх Мар'їнської, Красногорівської і Старомихайлівської волостей були об'єднані під новостворений Мар'їнський район з центром в селі Мар'їнка. У 1929 році селяни району почали організовувати перші товариства з обробки землі, на базі яких на початку 1930 року були створені перші колгоспи. В серпні 1930 року Мар'їнський район припинив своє існування в якості цілісної адміністративної одиниці, а його територія була розділена між Селидівським і Павловським районами, а також містом Сталіно (Донецьк). Але вже в 1933 році район був знову відновлений і в його склад увійшли 1 селищна рада і 27 сільських рад. Після цього межі і склад Мар'їнського району неодноразово змінювалися, і лише з 1969 року він отримав ті межі, які має сьогодні. Село Мар'їнка в 1938 році отримало статус селища міського типу, а в 1977 році стало містом. Суворим випробуванням для жителів Мар'їнського району стала Велика Вітчизняна війна. Німецько-фашистська окупація району тривала з 19 жовтня 1941 року до 10 вересня 1943 року. Після звільнення почалося активне відновлення зруйнованих ворогом населених пунктів і сільських господарств. Так, в 1951 році почав роботу Мар'їнський хлібокомбінат, в 1953 році відкрито новий район покладів кам'яного вугілля Південний Донбас, в 1959 році розпочато будівництво шиноремонтного заводу, а в 1963 році практично заново відбудований Мар'їнський молокозавод. У 1963 році було перекрито русло річки Осикової і колгоспники на власні кошти почали будівництво зрошувальної системи, яка після відкриття водосховища в травні 1964 року була рекомендована для впровадження в інших регіонах України. У 1970-ті роки активно розвивається торгова і соціальна сфера: відкриваються нові магазини, школи і будинки культури. В 1980-ті роки розбудовується сільське господарство району, зокрема підсобні господарства. Результатом цих процесів стало створення агропромислового комбінату (АПК) «Донбас», який зміг об'єднати в собі повний виробничий цикл (виробництво, переробку і кінцеву реалізацію сільськогосподарської продукції).
Відповідно до статистичних даних, чисельність населення району на 01.01.2020 складає 79,1 тис. осіб. У районі знаходяться 52 населені пункти, з них 3 міста, 3 селища міського типу (з них 2 на тимчасово окупованій території), 46 сільських населених пунктів ( з них 3 на тимчасово окупованій території). На території району - 13 сільських рад (з них 1 на тимчасово окупованій території), 2 селищні ради (на тимчасово окупованій території), 1 міська рада та 2 міські військово-цивільні адміністрації.
Мар’їнський район: сьогодення В жовтні 2015 року пройшли чергові місцеві вибори. До складу Мар’їнської районної ради 7 скликання було обрано 36 депутатів, із них 17 - від політичної партії «Опозиційний блок», 13 - від політичної партії «Наш край», 4 - від партії «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКО «Солідарність», 2 - від політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». Головою районної ради обрано Дьяченка Олега Миколайовича, заступником Бичіка Віктора Миколайовича. Діяльність Мар’їнської районної ради направлена на створення умов для реалізації територіальними громадами та органами місцевого самоврядування прав та повноважень, визначених Конституцією та Законами України. У зв’язку з проведенням на території Донецької області антитерористичної операції, частина території району опинилася на лінії зіткнення, що обумовлює особливості діяльності органів місцевого самоврядування та кола питань, які вони вирішують. Діяльність депутатів районної ради була спрямована на вирішення питань економічного, соціального та культурного розвитку району, а рішення, прийняті районною радою, мають один вимір – відповідати інтересам громади. Специфіка життєдіяльності району наразі обумовлена тим, що влітку 2014 року, під час збройного конфлікту, він став місцем боїв, що значно пошкодили інфраструктуру, спричинили численні руйнації житлових будинків та людські жертви. І зараз частина території району знаходиться на лінії зіткнення та потерпає від обстрілів, що є основним фактором соціальної напруги серед населення. Райдержадміністрація та органи місцевого самоврядування, правоохоронні органи працюють в штатному режимі, забезпечують життєдіяльність підприємств і установ освіти, медицини, культури на території району. Мар’їнська районна рада 7 скликання пропрацювала лише один рік. У зв’язку з прийняттям Указу Президента України № 414 від 28 вересня 2016 року «Про створення військово-цивільної адміністрації», повноваження Мар’їнської районної ради були відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», всі повноваження Мар’їнської районної ради на території району здійснює Мар’їнська районна державна адміністрація, районна військово-цивільна адміністрація. На сьогодні в Мар'їнському районі успішно працюють близько 70 фермерських господарств. Не припиняються роботи по залученню в регіон інвестицій для розвитку виробництва. Це дозволяє Мар'їнському району досягати значних успіхів у виробництві сільськогосподарської продукції. Сфера промисловості району представлена підприємствами, що працюють в сфері виробництва та розподілення електроенергії, металургії, машинобудування, хімічної та вугільної промисловості, найбільшими з них є Курахівська ТЕС, ТОВ «Електросталь-Курахове», ТОВ «Свято-Іллінський машинобудівний завод», Науково-технічне об’єднання «Синтоп», ТОВ «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська».
У 2019 році за кошти обласного та районного бюджетів виконано роботи для відкриття трьох молодіжних центрів в селах Катеринівка, Костянтинівка та Єлизаветівка. До кінця поточного року заплановано відкриття ще двох молодіжних центрів у м. Курахове та с. Дачному. В районі діють 2 військово-патріотичні спортивні клуби «Чорний вовк» (м. Курахове) та «Білий барс» (с. Дачне), основною метою роботи яких є національно-патріотичне, духовне та культурне виховання дітей, підготовка молоді до служби в Збройних Силах України, надання кваліфікованої допомоги органам місцевого самоврядування та державним органам при проведенні заходів національно-патріотичного характеру. Медичну допомогу населенню надають 3 заклади охорони здоров’я, в тому числі 2 лікарні (КНП «Мар’їнська ЦРЛ», КНП «Курахівська МЛ») та КНП «ЦПМСД Мар’їнської районної ради», в складі якого знаходиться 13 амбулаторій загальної практики-сімейної медицини, 10 ФП, 7 ФАПів. На території району працює підстанція № 14 Донецької обласної станції швидкої медичної допомоги. Культурно-дозвільну діяльність впроваджують 52 заклади культури, з яких 22 заклади клубного типу; 24 бібліотечні заклади; 2 школи мистецтв в місті Курахове і Красногорівка та 1 музична школа в місті Мар’їнка; 3 народних музеї в місті Мар’їнка та селах Новомихайлівка і Костянтинівка. Учасники художньої самодіяльності району, творча молодь, вихованці шкіл мистецтв міста Курахове та міста Красногорівка є учасниками та переможцями місцевих, районних, обласних, регіональних, Всеукраїнських та Міжнародних заходів. На території району розташовано 36 майданчиків з тренажерним обладнанням, 6 футбольних полів, 17 – спортивних майданчиків для інших видів спорту, 7 спортивних майданчиків зі штучним покриттям, 36 спортивних залів, 2 плавальних басейни, 26 інших спортивних споруд. Із спортивних закладів гордістю району є комплекс «Олімпійський» в Кураховому. Це - база олімпійської підготовки по плаванню. Він введений в експлуатацію у 1980 році, реконструйований у 2004 році за новітніми технологіями. Тут проводяться учбово-тренувальні заходи центра підготовки олімпійського резерву, школи вищої спортивної майстерності, а також збірної команди області. Органи влади району спільно з благодійними організаціями, такими як «Гуманітарний штаб Рината Ахметова», Міжнародний комітет Червоного Хреста, «Карітас», «Чоловік у біді», «Save The Children» та ін. надають матеріальну допомогу тимчасово переселеним громадянам, яких на обліку в районі 17844 осіб.
Визначні особистості району Ціла плеяда керівників, депутатів всіх рівнів, що користуються великим авторитетом, повагою та підтримкою з боку жителів району, вносять значний вклад в соціально-економічний розвиток району, надають допомогу в організації та практичному вирішенні проблем мешканців. Серед них: Мороз Володимир Вікторович – народний депутат України Жерновий Ігор Анатолійович – керівник ТОВ «АГРОФІРМА «АГРОТІС»; Сигида Олександр Іванович – директор СТОВ ім. Тараса Шевченка; Харанфіль Юрій Григорович - керівник департаменту з сервісу ВП «Курахівська ТЄС» ТОВ «ДТЕК Східенерго». Район пишається своїми земляками, серед яких: Марсюк Василь Андрійович - відомий український поет, член Національної спілки письменників України, уродженець м. Мар’їнка. Дзюбан Іван Федосійович - графік, живописець і монументаліст. Заслужений художник Української РСР, член національної спілки художників України. Бешуля Володимир Спиридонович – член національної спілки журналістів України. Гонтар Сергій Олексійович - скульптор, член національної спілки художників України. Децентралізація і майбутнє району З 2014 року триває процес реформування місцевого самоврядування та децентралізації влади. В межах реформи місцевого самоврядування та децентралізації влади, відповідно до перспективного плану формування територій громад Донецької області, затвердженого розпорядженням КМУ від 6 травня 2020 року Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, ці ОТГ увійдуть до укрупненого Покровського району.
Прес-служба |
