Пресс-центрНовостиЕковектор: Святогірський історико-архітектур...
Новости

18.07.2019, 11:00

Протягом тижня пройшли сесії міських рад Донецької області

Другие новости

18.07.2019, 10:00

Молодіжна ініціатива: У Званівській ОТГ відкрили молодіжний центр

17.07.2019, 10:30

Кабінет Мінстрів України внес зміни до перспективного плану формування територій Донецької області

17.07.2019, 10:00

Ековектор: У Краматорську пройшов дитячий екологічний форум

16.07.2019, 16:35

Депутат обласної ради Сергій Чертков провів пряму телефонну лінію

Ековектор: Святогірський історико-архітектурний заповідник

24 июня 2019 года, 11:45

У мальовничому місці, біля підніжжя крейдяних гір, які називають Святими, розташована важлива пам’ятка історії та культури України – Святогірський історико-архітектурний заповідник.

Адміністративно він міститься на території Слов’янського району і міста-курорту Святогірськ. Історико-архітектурний заповідник – це цілий комплекс, де бережуть пам’ять про унікальне культурне явище, що сформувалось на цих землях понад півтисячоліття тому. До його складу належать пам'ятки історії та культури Свято-Успенської лаври, а також експонати, пов’язані з періодом Другої світової війни та декотрі інші.   

9360_370x246_Svjatogorskaja lavra  6.jpg

Комплекс заповідника

Заповідник у Святогірську створений 1980 року. Серед найцінніших пам’яток, які охороняються державою, зокрема, можна виділити:

Успенський собор.

Покровську церкву.

Андріївську каплицю на крейдяній скелі.

Печерник.

Кирило-Мефодіївські сходи.    

Більшість унікальних пам‘ятників архітектури відреставрована і є частиною національного культурного надбання України.

Історія

Монастирський комплекс почав формуватися в цих місцях у період заселення «Дикого поля» козаками та створення перших сторожових укріплень Російською імперією в кінці 15 століття на територіях, що межували з Кримським ханством. Давні літописи, а також мемуари німецького дипломата Герберштейна, свідчать про те, що переправа через Сіверський Донець у цих місцях і сторожовий пункт існували вже в першій половині 16 століття. А в першій чверті 17 століття у Святих горах діяв православний монастир – Святогірська пустинь Пречистої Богородиці. У глибині білих крейдяних круч дотепер збереглися печерні храми, келії, усипальниці та проходи. Загальна їх довжина становить  майже кілометр. Планування печер свідчить про те, що жити в пустині могли одночасно до двадцяти ченців. Початком 17 століття вчені датують заснування інших печерних споруд у Святих Горах: келії ченців-пустельників та підземної церкви, названої згодом на честь преподобних Києво-Печерських ченців Антонія і Феодосія.

Миколаївська церква

Миколаївська церква є однією з окрас монастиря. Її створили невідомі майстри на вершині крейдяної скелі. Це унікальний мурований храм із крейдяним вівтарем, в якому відтворено  традиції дерев'яної народної архітектури українського бароко.

Будівництво Успенського собору 

Монастирський комплекс біля підніжжя крейдяної скелі почали зводити на початку 18 століття, коли ізюмський полковник Шидловський пожертвував значну суму коштів на будівництво кам’яного Успенського собору. Звичне життя і розбудова архітектурного ансамблю за сформованими вже традиціями у стилі українського бароко припинилися після указу цариці Катерини ІІ про секуляризацію церковних земель. Монастирським комплексом з того часу почали володіти світські особи. Так усе майно обителі разом із довколишньою територією опинилося в руках князя Григорія Потьомкіна. Відновив свою діяльність монастир 1844 року.

Покровська церква і новий Успенський собор

Після реконструкції ансамблю в середині 19 століття Успенський собор та інші споруди, на жаль, не збереглися. 1850 року збудували Покровську церкву з дзвіницею, а вслід за нею – новий Успенський собор у псевдовізантійському стилі. Оригінальними спорудами Святогірського архітектурного комплексу, створеними у 50-тих  роках 19 століття, є: Андріївська каплиця на крейдяній скелі; печерник із входами в печери; будинок настоятеля; казначейський корпус; Кирило-Мефодіївські сходи на вершину скелі з Миколаївською церквою; монастирська огорожа з вежами. Завершилося формування архітектурного ансамблю у другій половині 19 століття, коли з’явились готельний і господарський двір та келійні корпуси. В той же час  біля входу до церкви преподобних Антонія і Феодосія створили зону поховань відомих родин:  Голіциних, Куракіних, Платових, Іловайських. Ці дивовижно гарні місця відвідували свого часу чимало відомих особистостей: від Григорія Сковороди до  Антона Чехова, від Івана Буніна до Іллі Рєпіна. Із приходом радянської влади Святогірський монастир закрили. Багато пам'яток історії та культури збереглося. Їх реставрували в період 1980–2010 років. Нині в заповіднику діє історичний музей та виставкові зали. Окрім пам'ятників ансамблю Святогірського монастиря, до складу заповідника належать:  Пам'ятник Артему роботи відомого скульптора Івана Кавалерідзе. Меморіал Великої Вітчизняної війни на горі Артема. Пам'ятник-могила лейтенанта Камишева («Дуб Камишева»). Руїни садиби власників Святогірського маєтку Потьомкіних.


Прес-служба

Website Security Test