16 мая 2013 года, 13:05 15 мая заместитель председателя Донецкого областного совета Александр Кравцов принял участие в комитетских слушаниях «Добыча сланцевого газа в Украине: перспективы и вызовы», которые прошли в Верховной Раде Украины.
Александр Кравцов проинформировал присутствующих о мероприятиях, которые проводятся в Донецкой области в направлении информирования граждан о добыче сланцевого газа. В частности, он рассказал о пресс-туре для журналистов региональных СМИ, который был организован Донецкой облгосадминистрацией на скважину Беляевска 4000, а также о создании на сайте Донецкого облсовета отдельного раздела по данной проблематике под названием «Юзовский проект».
«В настоящее время в данном разделе сайта размещено более 200 ссылок на различные источники по вопросам добычи газа нетрадиционных источников, информация постоянно обновляется», - сказал А.Кравцов.
Заместитель председателя Донецкого облсовета А.Кравцов подчеркнул, что в вопросах добычи нетрадиционного газа власть должна быть максимально открытой по отношению к территориальной громаде.
Рассмотрев вопрос «Добыча сланцевого газа в Украине: перспективы и вызовы», участники внесли свои предложения и рекомендации.
Для справки:
проект
РЕКОМЕНДАЦІЇ Комітетських слухань на тему «Видобуток сланцевого газу в Україні: перспективи та виклики»
Розглянувши питання «Видобуток сланцевого газу в Україні: перспективи та виклики» учасники Комітетських слухань зазначають наступне. Україна належить до країн, економічний розвиток яких значною мірою стримується нестачею власних енергоресурсів і, в основному, залежить від їх імпорту. Тому останніми роками Україна все активніше займається питаннями енергодиверсифікації. Однією з складових цього процесу є розробка нових родовищ вуглеводнів, зокрема видобуток нетрадиційних видів газу (сланцевий газ, метан вугільних родовищ, газ ущільнених колекторів, тощо). Привабливим є факт формування покладів нетрадиційного газу в межах значної частини території України, а також наявність розвиненої мережі газопроводів, якими є можливість забезпечити оперативну доставку видобутих обсягів газу. Спеціалістами галузі з залученням провідних фахівців з профільних академічних та галузевих інститутів проведено широкомасштабні тематичні та лабораторно-аналітичні дослідження з вивчення перспектив газоносності сланцевих відкладів осадових басейнів України. Вивчено та узагальнено світовий досвід з проблем сланцевого газу та на основі геологічного аналізу з виконанням великого обсягу лабораторних досліджень кернового матеріалу товщ і потенційних структур в західному, центральному та східному регіонах України. Виділено основні фактори локалізації і критерії прогнозу покладів сланцевого газу, окреслені регіональні та зональні перспективні території, виконані перші оцінки прогнозних ресурсів сланцевого газу Східного та Західного регіонів, виділені найбільш перспективні ділянки надр. На території України розглядається два перспективних регіони з покладами сланцевого газу: Дніпровсько-Донецький та Люблінський з запасами 1,36 трлн.куб м та 4,22 трлн.куб. м відповідно. З цих 5,58 трлн.куб. м в кінцевому випадку можуть бути технічно вилучені 1,19 трлн. м (до 20%), що дозволить суттєво посилити власну енерго-ресурсну базу вуглеводнів. За умови використання лише технічно доступного сланцевого газу доведених запасів цих ділянок вистачить на 27 років. Однак переведення прогнозних ресурсів у категорію доведених запасів вимагає фінансування пошуково-розвідувальних робіт у розмірі понад 500 млн. доларів США й тривалого часу – близько 5 років. Для проведення зазначених робіт необхідні інвестиції. Проекти з геологорозвідки та освоєння родовищ сланцевого газу є перспективним напрямом залучення інвестицій за умов гарантування державними органами дотримання інвесторами технічних та екологічних нормативів. Підтримка залучення інвестицій на етапі пошукових робіт, які спрямовані на виявлення покладів нетрадиційного газу й непов’язані з використанням технології гідророзриву може принести значну користь українському газовому сектору у подальшому формуванні програм газовидобутку. На цьому етапі українська сторона не буде нести фінансових витрат за відсутності істотних екологічних ризиків. У цьому контексті також слід відзначити наявність високих ризиків для інвесторів, оскільки ймовірність відкриття комерційно привабливих запасів на сьогодні не перевищує 30%. При цьому, інвестор повинен взяти на себе усі ризики у разі не підтвердження запасів вуглеводнів. До проектів з видобутку нетрадиційного газу можуть бути допущені тільки провідні міжнародні енергетичні компанії, які мають сучасні й безпечні технології, достатній досвід у цій сфері та зарекомендували себе як відповідальні надрокористувачі, що підтримують інтереси місцевих громад на території, яких виконується видобуток. Також обов’язковою умовою виконання цих проектів повинна стати можливість отримання громадськими й екологічними організаціями повної інформації, що стосується інтересів місцевих громад із соціальних питань та захисту навколишнього середовища. Це в першу чергу пов’язано з тим, що освоєння родовищ сланцевого газу створює вищі екологічні ризики порівняні з видобутком традиційних вуглеводнів. Основними питаннями екологічної спрямованості, що виникають у зв’язку із впровадженням наявних технологій при видобуванні сланцевого газу в Україні є недостатній всебічний аналіз та відсутність відповідних наукових досліджень при видобуванні сланцевого газу щодо наступних екологічних проблем:
На думку учасників Комітетських слухань, Україна має всі шанси на забезпечення енергетичної незалежності, в тому числі, і за рахунок видобутку сланцевого газу за умови застосування сучасних безпечних технологій, безумовного дотримання технологічних й екологічних вимог, захисту інтересів місцевих громад на території яких буде виконуватися такий видобуток.
З метою реалiзацiї першочергових заходів щодо правового врегулювання нагальних питань енергетичної галузі України учасники Комітетських слухань рекомендують:
1. Комітету Верховної Ради України з питань з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією доручити відповідним міністерствам та відомствам:
1.1. Опрацювати питання щодо доцільності розробки проекту Закону України «Про нетрадиційний газ». 1.2. Розглянути питання щодо внесення змін до: - Податкового кодексу України в частині послаблення оподаткування робіт з пошуку та видобування нетрадиційного газу; - Кодексу України про надра в частині екологічних проблем видобування нетрадиційного газу; - Закону України «Про альтернативні види палива» в частині видобування сланцевого газу.
1.3. Враховуючи недостатню геологічну вивченість перспективних на сланцевий газ площ в межах України провести ретельні геологічні дослідження з метою уточнення умов їх видобування та прогнозування наслідків видобувної діяльності.
1.4. Перед початком робіт на перспективних площах, з видобутку сланцевого газу, провести оцінку їх екологічного стану. Постійно проводити моніторинг стану довкілля в процесі виконання робіт з постійним інформуванням відповідних органів державної та місцевої виконавчої влади.
1.5. В тісній співпраці з громадськими екологічними організаціями підготувати інформаційні матеріали для органів місцевого самоврядування та громадськості з роз’ясненням етапів та особливостей реалізації проектів з видобутку нетрадиційних вуглеводнів.
1.6. Підготувати програму наукового супроводу проектів з розвідки та видобутку нетрадиційних вуглеводнів. 1.7. Забезпечити проведення системних наукових досліджень з екологічних проблем видобування сланцевого газу. 1.8. Спростити порядок надання земель у користування для виробничих потреб підприємств нафтогазового комплексу.
1.9. Передбачити надання спеціальних дозволів на геологічне вивчення надр без проведення аукціонів підприємствам, які постачають (реалізовують) газ для населення.
1.10. Прискорити розробку та затвердження «Правил розробки родовищ нафти і газу».
1.11. Забезпечити на практиці рівноправний та недискримінаційний доступ до газотранспортної системи та підземних сховищ газу газовидобувним і газопостачальним підприємствам незалежно від їх форми власності.
1.12. Здійснити заходи з конкурентного відкриття ринку газу для не побутових споживачів, забезпечити ліцензійне та практичне відокремлення функцій передачі та розподілу газу для регіональних підприємств з газопостачання й газифікації. 1.13. Звернутися до обласних державних адміністрації з пропозицією сформувати програми інформаційно-роз’яснювальної роботи із сприяння свідомій участі місцевих громад у реалізації проектів видобутку сланцевого газу. Голова Комітету М.Мартиненко Для справки: Видобуток сланцевого газу в Україні: перспективи та виклики Україна належить до країн, економічний розвиток яких значною мірою стримується нестачею власних енергоресурсів. Тому останніми роками Україна все активніше займається питаннями енергодиверсифікації. Однією з складових цього процесу є розробка нових родовищ вуглеводнів, зокрема видобуток нетрадиційних видів газу (сланцевий газ, метан вугільних родовищ, газ ущільнених колекторів, тощо). Привабливим є факт формування покладів нетрадиційного газу в межах значної частини території України, а також наявність розвиненої мережі газопроводів, якими є можливість забезпечити оперативну доставку видобутих обсягів газу. У квітні 2011 року було оприлюднено аналіз Американської інформаційної енергетичної агенції (U.S. ЕІА) «Світові ресурси сланцевого газу: аналіз 14 регіонів за межами США». Відповідно до цього документу Україна має значні запаси сланцевого газу, поклади якого за геолого-економічними оцінками підрозділів НАН та Мінприроди України є перспективними для промислового освоєння. В той же час загальнодержавний баланс запасів вуглеводнів у межах нафтогазоносних регіонів (Східний, Західний, Південний ) України виглядає досить напруженим (табл.1). Геолого-ресурсна і геолого-економічна складність сучасного видобутку нафти, газу та газоконденсату пов'язана з розробкою малих і глибоко залягаючих родовищ. На території України розглядається два перспективних регіони з покладами сланцевого газу: Дніпровсько-Донецький та Люблинський з запасами 1,36 трлн. м та 4,22 трлн. м відповідно . З цих 5,58 трлн. м в кінцевому випадку можуть бути технічно вилучені 1,19 трлн. м (до 20%), що дозволить суттєво посилити власну енерго-ресурсну базу вуглеводнів в Україні. За умови використання лише технічно доступного сланцевого газу, на рівні споживання 2011 року, доведених запасів цих ділянок вистачить на 27 років. Таблиця 1 Баланс запасів вуглеводнів в геологічних структурах України
Довідково: Максимум річного видобутку нафти в Україні було досягнуто в 1972 р. (14,4млн. т), а газу - в 1976 р. (68,3 млрд. м). Сучасний видобуток нафти стабілізувався на рівні 3,8-4,2 млн т/рік, а газу - 19,5-20,5 млрд.м /рік. Враховуючи значний розвиток металургійної, хімічної, енергетичної галузей Україна залишається країною з найбільшим у світі річним споживанням газу на дишу населення -1,5 тис. м , що на 30-50% перевищує показники країн ЄС. Оцінки запасів сланцевого газу в Україні суттєво відрізняються і, за різними джерелами складають: Державна служба геології та надр (2012 р.) -7,0 трлн. м ; U. S. ЕІА (2011 р.) - 1,2 трлн. м ; Міністерство енергетики і вугільної промисловості - 5,0 трлн.м3. Більшість експертів сходяться на думці, що за запасами сланцевого газу Україна посідає 4 місце в Європі після Польщі, Франції, Норвегії. Основна різниця в технології видобутку сланцевого газу у порівнянні із природним: 1) видобуток сланцевого газу є дуже високотехнологічним процесом, тому необхідно використовувати більш потужне обладнання, більш висококваліфікований персонал та залучати більш значні інвестиції; 2) значно менший строк функціонування свердловини, які навіть за умови використання нових технологій (горизонтальне буріння та гідророзрив), що збільшують площу контакту свердловини з породою у 30-50 разів, ефективно функціонують лише 2-3 роки (для порівняння видобувні свердловини природного газу функціонують 10-15 років); 3) за даними реального видобутку, транспортування та використання сланцевого газу (він має підвищену агресивність до металу), тривалість експлуатації газопроводів скорочується у 2 рази; 4) наявні технології видобутку сланцевого газу передбачають вилучення значних земельних площ, залучення великих обсягів водних ресурсів (4-20 тис. м на одну видобувну свердловину). Світові експерти сходяться на думці, що масштабний розвиток видобутку сланцевого газу перекроїть енергетичну карту світу. В той час, коли Сполучені Штати Америки активно нарощують обсяги видобутку сланцевого газу, країни Європи дещо обережно відносяться до можливості його видобутку на своїх територіях. У той же час сусідня Польща активно нарощує обсяги робіт з геологічного вивчення сланцевого газу, вбачаючи в цьому основу енергонезалежності країни. За декілька років ця країна видала 44 концесії на пошук нетрадиційних джерел газу. Відповідно до досліджень Державного інституту геології Польщі, проведеного на замовлення Міністерства навколишнього середовища, видобуток сланцевого газу не має негативних екологічних наслідків в регіоні видобутку. Наприкінці травня 2012 року Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) оприлюднило доповідь «Золоті правила золотого століття газу» в якій прогнозує, що протягом наступного десятиріччя Росія може позбутися свого статусу світового лідера газового ринку. Основним мотивом доповіді є необхідність посилення уваги до екологічних моментів видобутку та використання сланцевого газу. На думку МЕА «золоті правила» підкреслюють важливість повної прозорості, вимірювання та моніторингу екологічного впливу, залучення місцевих громад, ретельного вибору місць для буріння свердловин та заходів для запобігання будь-яким витокам зі свердловин у водоносні горизонти; суворої оцінки і моніторингу потреб та втрат води; заходів з метою нульових викидів та мінімального рівня горіння газу, а також покращеного проектного планування та регуляторного контролю. Основні проблеми щодо видобутку нетрадиційного газу Використання води при застосуванні гідророзриву пласта (ГРП). Для здійснення гідророзриву в одній свердловині потрібно 7-19 млн. літрів води, при цьому в одній свердловині ГРП може бути зроблений кілька разів. Цей процес справді вимагає використання великої кількості водних ресурсів. Однак, на вугільних та атомних станціях використовують значно більший обсяг води. Для виробництва еквівалентної кількості енергії з вугілля, води потрібно втричі більше. Дослідження показують, що об’єм води, необхідний для експлуатації свердловини з використанням ГРП протягом десяти років, еквівалентний об’єму, необхідному для роботи вугільної електростанції потужністю 1000МВт протягом 12 годин . Використання води під час видобутку нетрадиційного газу не є постійним процесом. Вода використовується періодично, під час буріння та на кожній стадії ГРП. Воду очищують і використовують повторно. З кожним гідророзривом, від 25% до 75% рідини підіймається на поверхню разом із газом. Обсяг зворотного плину залежить від типу сланцю, способів проведення ГРП і складу рідини. Відпрацьована вода зазвичай містить багато солей, органічних та неорганічних сполук, піску. Вода зі зворотного плину очищується, в першу чергу, від солей. Найбільш поширеним методом очищення є використання селективних мембран, які під високим тиском фільтрують іони солей, або спеціальних суспензій, які кристалізують солі в осад. Щоб позбутись небезпечних мікроорганізмів, проводять також дезінфекцію рідини. Очищена вода може повторно бути використана для ГРП. Оператори зобов’язані надавати плани поводження з відпрацьованими рідинами – зокрема показати, як вони вплинуть на навколишнє середовище та здоров’я людей, представити заходи з усунення будь-яких загроз, а також вести моніторинг діяльності та контроль. Найкращий міжнародний досвід та моніторинг забезпечення виконання законів треба впроваджувати на кожному етапі розробки сланцевого газу: дозвіл на свердловину, взяття зразків перед бурінням, стандарти будівництва свердловини, її завершення, видобуток, підключення, завершення її роботи. Склад хімічних речовин . У речовині для гідророзриву хімічні сполуки займають відносно невелику частку – від 0,5 до 2% при частці води 98%-99,5%. Ці хімічні компоненти широко використовують у промисловості і вони містяться у багатьох комерційних продуктах: у розчинниках, фарбах, поліролях, побутових миючих засобах. Використання цих речовин у ГРП треба оцінювати у ширшому контексті – обсягу їх споживання у нашому щоденному житті. Справа не в хімії, а в професійності її використання. Більшість сучасних виробничих процесів використовують хімічні речовини, і їх застосування у великій кількості завжди є небезпечним. Наприклад, очисні споруди для питної води використовують велику кількість хлору. Якщо його застосовувати правильно, то він є безпечним для працівників і забезпечує чисту воду для громади. Але завжди існує потенційна небезпека порушення правил, що може призвести до серйозних наслідків для довкілля. Аналогічна ситуація з використанням хімічних сполук при гідророзриві – вони безпечні при правильному використанні. Більше того, чимало з цих сполук ми давно використовуємо у побуті. Дослідження у США показали, що ймовірність забруднення води при гідророзриві виникає не від самого факту його проведення, а від неправильного проектування, неналежного цементування, неправильного поводження з хімічними речовинами. Саме тому дуже важливим є якісне виконання робіт оператором, належні стандарти і вимоги до процесу видобутку, жорстке регулювання і нагляд. Збуджена сейсмічна активність при проведенні масових гідророзривів пласта (ГРП). У США проводилось багато досліджень щодо того, чи впливає видобуток нетрадиційного газу, зокрема ГРП, на сейсмічну активність. Геологічна служба США досліджувала кількість землетрусів магнітудою 3 і більше балів за шкалою Ріхтера. Починаючи з 2001 року, середня річна кількість землетрусів у США зросла. Однак, коли науковці почали досліджувати землетруси в регіонах, де проводився видобуток нетрадиційних вуглеводнів, вони констатували, що зростання їх частоти не пов'язане з гідророзривом. У будь-якому випадку, для безпечного гідророзриву потрібне уважне вивчення геології. Якщо мікросейсмічні дослідження свідчать про можливий ризик на частині територій, його краще обійти. Проведення якісного моніторингу є найкращим способом уникнення можливих сейсмічних коливань. Збереження земельного фонду в межах ділянки надр, наданої у користування. У світовій практиці це досягається шляхом максимального обмеження земельних ділянок під розробку завдяки кущовому бурінню свердловин із однієї точки. На сьогоднішній день провідні компанії бурять до 25-28 свердловин з однієї ділянки загальною площею не більше ніж 1-1,5 гектара. При цьому знімається і складується для подальшої рекультивації родючий шар ґрунту. В Україні процес розробки сланцевого газу починається з освоєння двох ділянок: Юзівської в межах Дніпровсько-Донецького басейну та Олеської в межах Люблинського басейну (рис. 1, 2). Тендери на освоєння цих ділянок виграли дві компанії, що входять до числа провідних у світі, а отже володіють найбільш досконалими технологіями: американська «Шеврон» та британо-нідерландська «Шелл». Необхідність залучення іноземних компаній обумовлена, як вже раніше відмічалося, двома основними фактами: розробка родовищ сланцевого газу вимагає великих капіталовкладень та наявності відповідної надійної та безпечної технології видобутку.
Рис. 1. Схема розміщення Юзівської ділянки в межах Дніпровсько-Донецького басейну
Рис. 2. Схема розміщення Олеської ділянки в межах Люблинського басейну Загальні запаси Олеської та Юзівської ділянок складають 1-2 трлн. м3 газу. Але видобуток на Олеському родовищі може бути обмеженим через складні геологічні умови. За оптимістичним сценарієм - на Юзівському родовищі можна буде щорічно видобувати від 30 до 40 млрд. м³ газу, а на Олеському -15-20 млрд. м3 (табл.2). Таблиця 2 Прогнозі варіанти щорічного видобутку сланцевого газу на Олеській і Юзовській площах
Оголошення переможців тендеру викликало нову хвилю дискусій на різних рівнях щодо доцільності та безпечності розробки родовищ сланцевого газу в Україні. Основними аргументами противників є саме екологічні обмеження розробки таких родовищ в умовах досить щільно заселеної території та небезпеки порушення навколишнього природного середовища (забруднення прісних підземних та наземних вод, втрата родючих грунтів, зростання сейсмічності). Довідково: Технологія видобутку сланцевого газу методом «гідророзриву» передбачає створення системи вертикальних та горизонтальних свердловин, в які під тиском закачується суміш з води, піску та наповнювачів, що підвищують в 'язкість розчину і викликає просторове утворення мікротріщин (hydro-fracing) та збільшення площі дренування. Після зниження тиску, вода вільно витікає з утворених тріщин, а пісок не дає їм закриватися для вільного витоку газу. Воду, що відкачали мають піддавати очищенню і використовувати повторно для проведення гідророзривів. Виходячи з особливостей технології, екологи виокремлюють такі питання щодо екологічної безпеки розробки родовищ сланцевого газу в Україні: 1) забезпеченість площ видобутку водними ресурсами та вірогідність забруднення водних ресурсів; 2) можливість незворотної втрати площ земельних ресурсів; 3) підвищення сейсмоактивності; Недостатність даних геологічного вивчення ділянок надр та відсутність досвіду щодо впровадження такого типу технологій в Україні зумовило досить широкий діапазон думок щодо еколого-техногенної безпеки видобутку сланцевого газу в Україні. Деякі провідні експерти вважають, що при дотриманні технології в умовах України видобуток сланцевого газу є досить безпечним. В.о. директора львівського відділення Державного геологорозвідувального інституту Ярослав Лазарук зазначає: "Поклади сланцевого газу залягають на глибині понад два з половиною кілометри, а водоносні горизонти розташовані на глибині до 500 метрів, тобто ці розробки не перетинатимуться". Він також вважає досить малоймовірним, що роботи з видобутку сланцевого газу призведуть до якихось великих ґрунтових провалів і тим більше сейсмічних струсів. Доцент кафедри екологічної та інженерної геології, гідрогеології Львівського національного університету ім. І. Франка, кандидат геологічних наук Василь Дяків вважає перебільшеними загрози забруднення питних водозаборів (глибина у Львівській області 400м) внаслідок розробки родовищ сланцевого газу (глибина залягання 2000-3000 м). Разом з тим, питання розвідки та видобутку нетрадиційного газу в Україні, на думку міжнародних експертів, несе загрозу підвищення соціальної напруженості та можливості маніпулювання громадською думкою. Иоханнес Тайссен , голова найбільшої німецької енергокомпанії E.ON. зазначає: «Видобуток сланцевого газу в густонаселеній Європі може викликати протести населення, проте твердження, що технологія видобутку є настільки шкідливою, що від нього слід відмовитися не відповідає дійсності». Основних причин не сприйняття в Україні місцевим населенням видобутку нетрадиційного газу можна виокремити кілька: — висока «заполітизованість» питань енергетичного забезпечення, що спонукає зацікавлені сторони створювати «необхідні громадські настрої»; — відсутність досвіду роботи в Україні; — непоінформованість населення. Висновки і пропозиції Перспективи розвитку нетрадиційних джерел вуглеводнів у вирішальній мірі залежать від вирішення екологічних проблем, які супроводжують розвиток такого типу виробництв. Тому необхідно чітко уявляти комплекс екологічних та соціальних наслідків і економічних вигод для побудови максимально ефективної політики у цій сфері. Значна різниця в оцінках ресурсів сланцевого газу свідчить про недостатню вивченість цього питання та необхідність ретельного наукового супроводу робіт з його вивчення та освоєння видобутку сланцевого газу із застосуванням сучасних світових технологій. Враховуючи зазначене, пропонуємо: І. Зобов’язати компанії перед початком робіт на перспективних на сланцевий газ площах провести оцінку їх екологічного стану. Постійно проводити моніторинг стану довкілля в процесі виконання робіт з постійним інформуванням відповідних органів державної та місцевої виконавчої влади. ІІ. Враховуючи недостатню геологічну вивченість перспективних на сланцевий газ площ в межах України, зобов’язати компанії провести ретельні геологічні дослідження з метою уточнення умов їх видобування та прогнозування наслідків видобувної діяльності. ІІІ. Проводити постійно активну випереджувальну компанію щодо інформування місцевих громад про переваги та можливі ризики процесу розвідки та видобутку сланцевого газу.
Пресс-служба |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
